Святий вечір

Одне з найбільш важливих родинних свят, один із найбільш магічних днів, коли кожна сім'я і словом, і ділом створювала у своїй оселі атмосферу затишку, багатства, щастя й миру. Це день, коли люди ходять по домівках і виконують колядки на щастя. Цього дня завершується Пилипівський піст, який починався 28 листопада.

Святвечір вважався насамперед сімейною вечерею. Коли в домі панували мир, спокій і злагода, а все горе і печалі віддавалися забуттю. За старовинним звичаєм святковий стіл 6 січня спочатку посипали сіном, на згадку про вертеп і ясла, перший притулок Христа. Потім його покривали скатертиною, з-під якої найповажніший член сім'ї повинен був витягнути соломинку. Якщо вона була довгою, розраховували на хороший урожай, коротка соломинка пророкувала нестаток їжі.

Щойно на небосхилі з’являлася перша передвечірня зірка, всією родиною сідали за, як казали, багатий стіл. Він дійсно був багатим — з дванадцяти різноманітних пісних страв, а звідси й назва "багата кутя" чи "багатий Святвечір".
Першим, як і годилося, займав місце господар, а за ним інші члени родини. Під час святкової вечері намагалися не виходити з-за столу, розмовляти тихцем. Голова сімейства пропонував пом’янути покійників і запросити їх до Святої вечері. Вважалося, що саме в цей час всі близькі й далекі члени родини мають прийти до оселі, а, відтак, звільняли для них місця на лавах, ліжках, стільчиках, ставили страви та клали ложки.
Які ж страви готували й готують українці напередодні Різдва?
Кутя
Узвар
Пісний борщ з квасолею й грибами чи рибою
Пампушки з часником і олією
Вареники з капустою, картоплею, гречаною чи пшоняною кашею, квасолею, грибами, вишнями (тепер багато господинь заморожують всілякі ягоди на зиму), маком з медом
Пироги й книші
Горохв’яники з тертим часником із сіллю
Квасоляне пюре з калиною
Млинці гречані, пшоняні й пшеничні
Налисники
Риба смажена й варена захолоджена (драглі)
Січеники з риби
Чимало різноманітних та смачних страв вигадали винахідливі українські господині. Навіть найбідніші родини прагнули мати на столі саме 12 святвечірніх страв. Часом для досягнення омріяного числа треба було полічити й сіль у сільничці, й воду в кухлику і юшку, в якій варилися картопля й квасоля.
На Миколаївщині, Одещині та Херсонщині роблять тути, також по всій території України обов’язково робили книші.
Особливе місце на столі займали вареники.
Були вареники з маком, вареники з гречкою на Опіллі. На Поліссі обов’язково розпарювали чорниці та робили вареники з чорницями, також робили з грибами або з грибами та картоплею. А капуста з пшоном характерна для Поділля.
Після вечері діти повинні однести обрядову їжу своїм хрещеним батькам, бабусям-дідусям. Звичайно, коли близько. а коли далеко, то це робилося на 1-й день Різдва разом із батьками. Матері кладуть дітям до куті ще книша та калачі та інші страви за бажанням.
Діти, зайшовши до хати, кажуть: «Добрий вечір! Мамо й тато прислали вам хліб, сіль і вечерю».
Миску з «Вечерею» ставили на стіл. Ощедрені дякують і куштують кутю, хвалять її, беруть частину інших гостинців, дякують, що принесли вечерю. В свою чергу вони обдаровують дітей горіхами, яблуками, цукерками, грішми та ін. Після святкової вечері в цей день діти починають бавитися під ялинкою, батьки цим милуються, не вгамовують - о цій порі традиція вже дозволяє розваги.