середа, 28 квітня 2021 р.

Создайте общедоступную публикацию…
Комната
Фото/видео
Отметить людей

27 квітня святкують День

«Розкажи історію»

Чи розказуєте ви дітям історії?
І як ви дивитеся на те, щоб частіше пропонувати дитині таке: «Давай-но я розповім тобі цікаву історію?».
У батьків в арсеналі, безумовно, є безліч усіляких історій, якими можна ділитися з дитиною. Їх навіть не треба вигадувати. Особисті історії, особливо з вашого дитинства або історії із прочитаних книг, – ось із чого слід починати. Діти також люблять слухати розповіді про себе та свої переживання і пригоди. Наприклад, ви можете розповісти історію про вашу з дитиною поїздку в зоопарк або в гості до бабусі та зробити це смішно й захоплююче.
Діти можуть оцінити несподіваний поворот сюжету, тому візьміть улюблену казку дитини й переверніть її з ніг на голову, змінивши час дії, персонажів або сам сюжет. Відправте Кота в чоботях у політ на Місяць на космічному кораблі або в дім до вашого сусіда, щоб заподіяти йому купу несподіваних проблем. Зробіть дитину головним героєм чудової пригоди, але при цьому обов'язково враховуйте її інтереси (наприклад, рушайте в подорож у часі, щоб побачити динозаврів).
А особливо діти люблять слухати автобіографічні історії. Коли у вас випав перший зуб? Хто був вашим улюбленим учителем? Роздуми про своїх мам чи тат, як про маленьких дітлахів можуть запалити уяву дитини. Можливо, ви захочете поділитись історією, що сталася з вами, про домового, який жив на горищі будинку вашої прабабусі. І немає нічого більш приємного для дитини, ніж історія про те, як мама, або тато пустували в дитинстві та до яких наслідків призвели ці пустощі. Діти радіють цим проблискам минулого, які пов'язують їх з улюбленими батьками.
Розгляньте можливість розширити розповідь. Працюйте з дитиною над написанням власної книги – збірника казок та історій. Знайдіть сімейні фотографії або журнальні знімки людей чи місць, які могли б стати частиною ваших оповідань. Малюйте зображення, щоб проілюструвати історію, якщо у вас під рукою немає готових картинок. Використовуйте ляльки або костюми, розігруйте знайомі сюжети, підключайте всю сім'ю і радійте разом. Можливості нескінченні, й обмежені тільки вашою фантазією і творчістю!
Коли ви розповідаєте історії, то тим самим показуєте дитині, як правильно поєднувати слова й вибудовувати їх у певній послідовності, щоб розповідь набувала краси та сенсу. Коли ви ділитесь чимось новим про себе, що для ваших дітей буде цікавим або захоплюючим, це може стати стартовим майданчиком для запитань та обговорень. Найголовніше – ви прищеплюєте дитині любов до мови та пригод, яка супроводжуватиме її все життя.
Отже, зробіть глибокий вдих і починайте: «Одного чудового дня...».

середа, 7 квітня 2021 р.

7 квітня - Всесвітній день здоров'я

     Здоров’я – найважливіша цінність людини, основна її довголіття і необхідна умова здійснення творчих планів, умова високої працездатності, створення міцної сім’ї, народження і виховання дітей. Читаючи книги ви зможете дати собі відповіді на питання: як дожити до глибокої старості, зберігаючи всі переваги молодості, як підвищити свій імунітет та ін.

  



понеділок, 29 березня 2021 р.

четвер, 25 лютого 2021 р.

Участь в мережевій акції " Вічно живий голос!" Поезія Лесі Українки "Конвалія"

 

 

Ви маєте чудову можливість почути й побачити юні таланти нашої школи, які подарують вам хвилини спокою, радості, суму, переживань... 
Давайте разом зануримося в ті часи, часи поезій, романтики...
Щоб послухати чарівні рядки поетеси у виконанні наших школярів  перейдіть до відеоальманаху за посиланням  

"Вінок шани Лесі Українки" - книжкова виставка-інсталяція, до 150-річчя від дня народження Лесі Українки

 

"Вінок шани Лесі Українки"
- книжкова виставка-інсталяція, до 150-річчя від дня народження наймужнішої поетеси в світі. Вона сяє непогасною зорею в славному сузір'ї великих майстрів українського слова, борців за соціальне й національне визволення народу, поряд зі світлими іменами Тараса Шевченка, Івана Франка, Михайла Коцюбинського.

Палка патріотка, вона віддала весь свій талант українській літературі, яку мріяла побачити в першій лаві прогресивних літератур світу.
 





середа, 24 лютого 2021 р.

24 лютого - день народження Вільгельма Грімма дитячого письменника,відомого збирача німецьких фольклорних казок

       


 Вільгельм Грімм, німецький філолог, один з двох славнозвісних братів-казкарів, народився 24 лютого 1786 року в місті Ханау (Німеччина), в сім'ї юриста. Вільгельм закінчив Марбурзький університет за спеціальністю «Філологія». У 1805-1809 роках разом із братом Якобом складався в гуртку Гейдельберзькому романтиків, де намагався відродити інтерес до фольклору.


У 1812 році Вільгельм і Якоб випустили перший том найпопулярніших «Дитячих і сімейних казок», у 1815 році був виданий другий том. У загальній складності в двох томах містилося близько 200 народних казок та 10 дитячих легенд. У 1818 році світ побачив двотомник «Німецьких переказів». У 1819 році Вільгельм удостоївся ступеня доктора в Марбурзькому університеті. З 1819 по 1829 роки працював бібліотекарем в місті Кассель.

У 1825 році Вільгельм Грімм одружувався. У 1831 році був зведений в екстраординарні, а в 1835 році в ординарні професори Геттінгенського університету. У 1840 році за політичні виступи разом з братом був звільнений з університету.

З 1841 по 1852 роки викладав в Берлінському університеті. Останні 7 років життя займався виключно науковою роботою. Разом із братом Якобом вони стали засновниками германістики — науки про німецькою мовою і літературі.

Помер Вільгельм Грімм 16 грудня 1859 року в Берліні.


     

Читайте казки братів ГРІММ !

 Опубліковано за матеріалами інтернету у вільному доступі



понеділок, 8 лютого 2021 р.

вівторок, 2 лютого 2021 р.

" І в смерті обернуся до життя"

 

  2 лютого - 120 років від дня народження Валер'яна Підмогильного

2 лютого 1901 р. – у с. Чаплі (нині у складі м. Дніпропетровська) народився Підмогильний Валер’ян Петрович, український письменник, перекладач, критик. Репресований, розстріляний 1937 року.

Творчість Валер’яна Підмогильного, блискучого майстра новели, талановитого перекладача цілої бібліотеки французької класичної літератури, літературознавці ставлять вряд з найвидатнішими письменниками світу. Між тим більшість наших співвітчизників ще тільки починають відкривати для себе його ім’я і творчість.
Валер’ян Петрович Підмогильний народився 2 лютого 1901 року у селі Чаплі поблизу Катеринослава (нині – Придніпровськ у Дніпропетровську) в сім’ї дрібного службовця. 1918 року він закінчив у Катеринославі 1-ше реальне училище і вступив до університету на математичний факультет, згодом перевівся на правничий, але через матеріальну скруту змушений був залишити навчання. З 1919 року працював у відділі народної освіти секретарем художньої пропаганди і одночасно викладав фізику у школі. У 1920 році вчителював у Павлограді.

Писати Валер’ян Підмогильний почав ще в учнівські роки, друкував оповідання в шкільному часописі. Але справжнім його літературним дебютом стали оповідання „Гайдамака” і „Ваня”, надруковані в літературно-педагогічному збірнику „Січ”, який вийшов у Катеринославі 1919 року. На початку 1920 року на сторінках газети „Боротьба” з’явились новели „Перед наступом” і „Повстанці”. Того ж року у Катеринославі вийшла книга молодого автора з дещо претензійною назвою „Твори. Том I ”. Через рік у збірнику „Вир революції” було надруковане оповідання „В епідемічному бараці”. У Валер’яна Підмогильного не було періоду учнівства, літературознавці, а серед них і відомий вчений Петро Єфремов, відзначали зрілість вже перших творів молодого прозаїка і високо їх оцінювали.

З 1921 року Валер’ян Підмогильний переїхав до Києва, працював бібліографом у Книжковій палаті, але, рятуючись від голоду, був змушений на деякий час виїхати до Ворзеля, назад повернувся через два роки. У Києві він продовжував навчатися, слухав лекції в інституті народного господарства, працював у видавництві „Книгоспілка”, а редакції часопису „Життя і революція”. У цей час вийшли його збірки „Військовий літун”, „Проблема хліба”, повість „Третя революція”, романи „Місто” та „Невелика драма”.
1925 року Валер’ян Підмогильний став одним із ініціаторів створення літературної організації „Ланка”, куди увійшли також Григорій Косинка, Євген Плужник, Борис Антоненко-Давидович, Борис Тенета, Тодось Осьмачка. У грудні 1929-го письменник разом із сім’єю переїхав до Харкова, де працював у видавництві „Рух” консультантом з іноземної літератури. У 20-ті роки він займався у більшості перекладацькою роботою, переклав українською Анатоля Франса, Дені Дідро, Гі де Мопассана, Оноре де Бальзака.

8 грудня 1934 його було заарештовано за звинуваченням в «участі у роботі терористичної організації, що ставила за мету організацію терору проти керівників партії». Серед обвинувачень Підмогильному в протоколі наводиться його вислів про те, що «політика колективізації призвела українське село до голоду».

27-28 березня 1935-го виїзна сесія Військової колегії Верховного Суду СРСР без свідків та адвокатів засудила Підмогильного та інших заарештованих у цій «справі» на «десять років з конфіскацією особистого майна». Незабаром Підмогильного було доставлено до Соловецького табору особливого призначення.
3 листопада 1937-го до двадцятирічного ювілею Жовтневої революції особлива трійка УНКВС винесла новий вирок: «Розстріляти», щоб звільнити місце для нових мучеників режиму. Разом із Підмогильним в урочищі Сандармох у Карелії було розстріляно більше 1000 ув’язнених, серед них Микола Зеров, Клим Поліщук, Григорій Епік, Лесь Курбас, Микола Куліш, Мирослав Ірчан, Юліан Шпол.

 До 100-літнього ювілею письменника на сторінки періодики ринула ціла злива найрізноманітніших публікацій життя і творчість Валер’яна Підмогильного, були видані нові книги, а його твори ввели до курсу шкільної програми з української літератури.


 



четвер, 28 січня 2021 р.

   


    В ході Першої російсько-української війни 29 січня 1918 року на залізничній станції Крути відбувся бій між загоном юнкерів і київських студентів та гімназистів під командою сотника Аверкія Гончаренка і червоногвардійцями Михайла Муравйова, що вели наступ на Київ.

Всередині січня 1918 року більшовики розгорнули повномасштабний військовий наступ проти Української Народної Республіки. Основним напрямком їх удару була залізниця через Харків-Полтаву. Тут йшли загони під командуванням Михайла Муравйова. З Гомеля у напрямку Бахмача йому на допомогу рушив загін Рейнгольда Берзіна.

20 січня більшовики зайняли Полтаву.

З українського боку цей напрямок обороняв Гайдамацький кіш Слобідської України на чолі із Симоном Петлюрою. Бої відбувались практично за кожну залізничну станцію та великі і малі міста: Ромодан, Гребінку, Доч, Чесноківку, Хутір-Михайлівський, Бахмач.

Щоб унеможливити подальше просування більшовиків, українські війська пошкодили залізничну колію. Тоді керівництво «червоних» перекинуло свої війська на бахмацький напрямок, який обороняв загін Першої української юнацької школи імені Богдана Хмельницького під командою 27-літнього сотника Аверкія Гончаренка у складі чотирьох сотень (по 150 чоловік) юнкерів і 20 старшин, що на озброєнні мали 18 кулеметів. 

В шкільній бібліотеці  ви зможете ознайомитися з книжковою виставкою "Квіти у полі, там де Крути..." та літературою про ці історичні події.