Генріх Манн - німецький письменник,автор прозових творів, громадський діяч, старший брат відомого письменника Томаса Манна. Народився в м. Любек 27 березня 1871 р в купецькій сім'ї (батько успішно торгував зерном, займав пост сенатора), в якій панували старовинні патріархальні традиції. Незважаючи на те, що дітей було п'ятеро, сім'я жила заможно, дитячі роки майбутнього письменника не були затьмарені жодними тривогами і турботами.
Закінчивши в 1899 р р гімназію, Генріх Манн приїжджає в Дрезден, якийсь час працює в сфері продажу книг. Наступним місцем його проживання стає Берлін. У цьому місті він був співробітником видавництва і студентом Берлінського університету Фрідріха Вільгельма. У 1891 р батько сімейства помирає від онкологічного захворювання, після чого сім'я в 1893 р переїжджає в Мюнхен, де Генріх постійно відвідує матір, братів і сестер.
Шлях Генріха Манна як літератора починається в 1900 р з роману «Земля обетованная», тепло зустрітого читачами. У 1903 р побачила світ трилогія «Богині», в якій автор ще далекий від позиції реалізму. У його ранній творчості простежується вплив класики і модернізму, який утворює химерне поєднання. Реалістичне почало помітно посилюється в романі «Учитель Гнус» (1905).
Початок 10-ьох рр. стає точкою відліку для діяльності Манна як літературного критика і публіциста. У 1914 р, буквально за місяць до початку Першої світової війни, Манном було завершено одне з найбільш значущих його творів - роман «Вірнопідданий». У 1915 р його видали в Росії, на батьківщині читачі побачили його тільки через 3 роки. Опубліковані в 1925 р романи «Бідні» і «Голова» перетворили «вірнопідданих» в першу частину трилогії під назвою «Імперія». У період існування Веймарської республіки Г. З 1926 Манн носив звання академіка відділення літератури Прусської академії мистецтв, головою цього ж відділення він стає в 1931 р
З 1933 р в біографії Генріха Манна починається період еміграції, пов'язаний з приходом до влади А. Гітлера. Ім'я письменника виявилося в першому ж списку осіб, яких позбавили німецького громадянства. Новим місцем проживання його стала Прага, потім він жив у французькій Ніцці, в Парижі. У столиці з 1936 р він займав пост голови Комітету німецького Народного фронту. У 1940 р Манн переїжджає в американський Лос-Анджелес.
У роки еміграції відбувається перелом в його світогляді: Манн приходить до висновку, що буржуазна республіка не в змозі дати народу справжньої демократії, і звертається до соціалістичної ідеології. Спілкування з представниками КПГ в рамках антифашистської боротьби допомагає йому по-новому поглянути на історичну роль пролетаріату, встати на позиції войовничого гуманізму.
Написані в цей період «Юність Генріха IV» (1935) і «Зрілість Генріха IV» (1938) визнані вищим творчим досягненням пізнього періоду його літературної діяльності. У 1946 р виходить книга «Огляд століття», в якій жанр автобіографії поєднується з мемуарами і політична хронікою. Після війни письменник активно контактував з НДР; його обрали першим президентом створеної в Берліні Німецької академії мистецтв. Г. Манн мав намір переїхати туди, проте смерть застала його на чужині 11 березня 1950 р в місті Санта-Моніка (штат Каліфорнія, США).
Джерело: http://www.wisdoms.ru/avt/b146.html
Немає коментарів:
Дописати коментар